Біологія в нашому житті

...ми можемо згадати суспільство, яким воно було за часів Середньовіччя, коли наукових знань практично не було, а ці незначні знання, що вже були, суспільство не вважало важливими. Прогрес в галузі здоров'я, передусім, зумовлено було появою щеплення, антибіотиків, вдосконалення санітарної системи, появою якісної їжі і зменшенням суспільних стресів.

К.К. – Яким було б наше суспільство без біології? Чи можна взагалі таке уявити?

І.Д. – Уявити насправді не складно, ми можемо згадати суспільство, яким воно було за часів Середньовіччя, коли наукових знань практично не було, а ці незначні знання, що вже були, суспільство не вважало важливими. Прогрес в галузі здоров’я, передусім, зумовлено було появою щеплення, антибіотиків, вдосконалення санітарної системи, появою якісної їжі і зменшенням суспільних стресів. Ми живемо зараз у набагато простіших суспільних системах, де немає такої жорсткої ієрархії, немає такого жорсткого тиску на особистість. Зміни в суспільній структурі це, мабуть, не зовсім пов’язано з біологією, але зміни в медичній сфері це безперечно результат нашого розуміння людського організму, розвитку медицини, вона неможлива без біології. Якісна їжа – це результат розвитку сільського господарства, теоретичною основою якого, також, є біологія. Вдосконалення, загалом, середовища пов’язано з тим, що ми, нарешті, почали розуміти небезпеку забруднення, а наука і екологія дозволяє нам зрозуміти як його тепер покращувати. Якість нашого життя покращується, значною мірою, завдяки технологіям, які безпосередньо ґрунтуються на наукових дослідженнях і біологія одна з найважливіших теоретичних складових, саме таких досліджень.

Якщо говорити про той розділ біології, яким я займаюсь – еволюційною біологією, то вона відіграла свою роль у всіх цих напрямках. Медицина неможлива без розуміння будови організму людини, а організм людини ми не можемо зрозуміти, не усвідомлюючи того, що це результат дуже тривалої еволюції, і не побачивши значних аналогій, і гомологій в будові людини, порівняно з будовою інших тварин. Охорона середовища, сільське господарство це все пов'язано теж з розумінням еволюційних процесів популяцій і між популяціями. Нарешті світоглядний зміст, саме розуміння того, що ми є результатами еволюції дозволяє нам зрозуміти наше місце в природі, те,як ми можемо рухатися далі. Саме внесок біології є досить вагомим, а серед розділів біології саме внесок зоології і розвиток еволюційної біології.

Якби ми скажімо, спитали фахівців у радянському союзі, чи задоволені вони якістю викладання біології, то я думаю, що фахівці-біологи та фахівці-педагоги сказали б, що ні, що рівень не відповідає реальним потребам. З того часу, я б сказав, що проблема не те, що не була розв'язана, вона навпаки стала ще гострішою.

К.К. – Ось, Ви згадували саме про щеплення. Чи можемо побачити взаємозв’язок між тим наскільки якісно біологію викладають у школі, і між тим як батьки вже потім обирають чи робити щеплення, чи ні, тобто у минулому ті ж самі учні.

І.Д – Якби ми скажімо, спитали фахівців у радянському союзі, чи задоволені вони якістю викладання біології, то я думаю, що фахівці-біологи та фахівці-педагоги сказали б, що ні, що рівень не відповідає реальним потребам. З того часу, я б сказав, що проблема не те, що не була розв’язана, вона навпаки стала ще гострішою. По-перше, була обрана не зовсім, мені здається, правильна стратегія просто викладання біології. Весь час була така стратегія поступового зменшення ролі саме зоологічної, ботанічної, еволюційної складової. Можливо, це пов’язано з репутацією цих розділів. І урядовець, і пересічна людина розуміє, що біофізика, біохімія, гени, молекулярні процеси, що це важливо, що це справжня наука. Чи можна назвати науку, якщо якісь люди ловлять метеликів і спостерігають за пташками, рослинками, і так далі. Тоді насправді і дослідження генів, і дослідження пташок, і різні боки одного процесу. Біологія з теоретичного боку єдина і це не зовсім створюється програмою. З одного боку поступова девальвація класичної біологічної складової, по-друге, ускладнення, тобто, я пам’ятаю шкільні підручники, які переписані з не найкращих університетських підручників, ускладнені термінологією, тобто, за ними складно, і нецікаво вчитися. Потім до цього додались ще чиїсь сумнівні експерименти, що до включення в програми якихось не зовсім вдалих речей і, в результаті, дискредитація біології як предмета, і загальне нерозуміння і вчителями, і батьками навіщо це вчити, і загальна втрата інтересу до біології. Я багато чув від дітей і батьків, що біологія ледь не найскладніший, ледь не найцікавіший предмет у шкільній програмі, це безперечно результат не дуже вдалої стратегії викладання, і чесно кажучи, майбутнє теж не викликає великого оптимізму.

Сучасні програми з біології, я б сказав, що дуже невдалі, причому невдалі і в педагогічному плані, і в професійному. По-перше, вибір інформації для включення у шкільну програму достатньо довільний. По-друге, форми в яких планується це викладати теж неоптимальні. На майбутнє я дивився останні проекти згідно з якими всю біологію треба вкласти до дев’ятого класу включно, а потім знову вивчати якісь світоглядні предмети, наприклад, «Людина і природа». Я чесно кажучи, не розумію навіщо, вивчивши основу наук теоретично, є претензія на те, що основу наук там будуть вивчати, а потім знову повертатися до природознавства. Створюється таке враження, що спочатку з незрозумілим обґрунтуванням вводиться дванадцятирічне навчання, а потім виявляється, що ці дванадцять років нема чим заповнювати, тобто багаторазово повторюється один і той самий матеріал, сама по собі стратегія досить невдала, потрібно орієнтувати школи на те, щоб навчати, давати багатопланове навчання, в умовах сучасних…

Компанія проти ГМО – це наслідки суцільного невігластва. Еволюцію періодично намагаються прирівняти до якихось міфів та легенд і викладати ці легенди, і міфи в ролі науки…

Нам потрібна серйозна модернізація, очевидним чином відстаємо від сучасного світу. Модернізація потребує серйозних знань і серйозних навичок, тобто треба вчити і знанням, і навикам, а замість цього нам розповідають про те, що сучасна школа буде вчити не знанням, а компетентності. Мені здається, це не той шлях, який може привести до серйозних знань, тим більше, що тут зовсім не треба відкривати «Америку», тобто взяти шкільні програми будь-якої європейської країни, там абсолютно нормально вивчається біологія і, за той самий час, досягається набагато кращих результатів.

К.К. – Які це бувають міфи?

І.Д. – Наприклад, так званий, науковий креаціонізм, тобто думку про те, що наукова теорія еволюції суцільно не відповідає дійсності, а дійсності відповідає така історія Землі, яка описана в Біблії, можливо з деякими незначними змінами. Я в принципі розумію апологетів релігійного фундаменталізму, якщо спиратися на факти то їхня версія історії Землі очевидно не відповідає дійсності, але це не проблема фактів, це не проблема науки, це проблема релігійного фундаменталізму. Якщо вони вважають, що факти не відповідають дійсності, то, будь ласка, лабораторії відкриті, можна йти і працювати…

К.К. – Наука, вона завжди перевіряє, якщо стверджувати, все одно потім перевіряє...

І.Д. – На початку ХІХ століття майже всі біологи були креаціоністами, еволюціоністів було зовсім мало і їхня репутація була в науковому світі не дуже високою. Власне кажучи, це відомий факт, що Дарвін перед тим, як опублікував свою еволюційну теорію, працював над нею, нічого не друкуючи двадцять років. Значною мірою це пов'язано з ти що ідея була дискредитована не дуже вдалим викладом і напівпоетичним, і напівфілософськими твердженнями, які не ґрунтувалися на наукових знаннях. Коли Дарвін зрозумів, що еволюція таки відповідає дійсності він одночасно і зрозумів, що вона потребує надзвичайно вагомих доказів, і доки він ці докази не одержав, він нічого не публікував, але коли він одержав, то він це зробив, і після цього еволюціонізм переміг в чесному змаганні. Еволюціоністи не контролювали ні школу, ні пресу, ні освіту, ні наукові установи. В усіх цих структурах домінували креаціоністи, але науковцям такого рівня, як Дарвін і його послідовникам вдалося, досить швидко, переконати і наукову спільноту, і суспільство в правоті еволюційної ідеї. Зараз креаціоністи намагаються взяти реванш. Я вважаю що такі ідеї знову таки мають іти в чесному змаганні, тобто нікому не заборонено взяти креаціонізм за основу наукового пошуку і щось шукати.

І відповідно, оскільки еволюціонізм суперечить релігійному світогляду, прийнамні у фундаменталістському викладі, то очевидно треба трохи посунути еволюціонізм, щоб звільнити місце для релігії ,релігійної апологетики і креаціонізму.

Я вважаю, що це абсолютно хибний шлях, причому навіть не тільки тому що це суперечить науковим фактам, це небезпечно для суспільства тому що це порушує основні базові принципи, тобто і свободу совісті, і рівність громадян перед законом, тобто і якщо ми за релігію починаємо одержувати оцінки, вивчати її за програмою, то це не дуже добре для сучасного плюралістичного ліберального суспільства.

Тут насправді серйозна небезпека.

К.К. – Розумію, що питання в тому, що коли вони вже отримають підтвердження, тоді вже буде етично включати саме це в навчальну програму. Підтвердження немає, а це як мінімум дивно.

І.Д.– Саме так, тут проблема в тому, я так розумію, що значна частина урядовців і шкільних методистів вважають, що необхідно відроджувати, в тому числі, і в шкільному викладанні.

Біологія відповідає на запитання – «Що ми будемо їсти через десять років?» , і «Як ми будемо лікуватися?», тому біологія потрібна, і людям потрібно знати основи біології, хоча б, щоб лікуватися у лікарів, а не у шахраїв...

К.К. – А наостанок, якщо підсумувати нашу розмову, як в ідеалі повинні викладати біологію у школах, як краще проводити уроки, щоб зацікавити дітей, і якими повинні бути підручники, щоб давати знання, а не навпаки тільки відлякувати?

І.Д – Пані Христино, ви наостанок запропонували таке розповісти, це має бути велика програма з великою кількістю деталей. Це практично те, що має розробити наше міністерство освіти і науки для того, щоб нарешті розв'язати цю фатальну проблему шкільної вузівської нашої освіти, яка в нас не розв’язується вже десятки років, я би так сказав.

Якщо спробувати підсумувати десь дуже загально, я прихильник такого достатньо високого рівня навчання, шкільна програма, звичайно, повинна бути адаптована під дитячий рівень , але це має бути справжнє знання і справжня наукова інформація.

Достатньо популярна точка зору, що біологія нікому не потрібна, але ми живемо в світі який настільки швидко змінюється, що ніхто насправді не знає, що кому знадобиться через десять, двадцять, тридцять років.

Розшифровка - Марія Демочко